Русский | Українська          
   
Публикации

ЕВОЛЮЦІЯ ПРИНЦИПІВ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ НА ОСНОВІ ЯКОСТІ

Олексій Цициліано, Генеральний директор ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр  проблем стандартизації, сертифікації та якості» (УкрНДНЦ); Кандидат фізико-математичних наук; Головний аудитор систем управління якістю УкрСЕПРО; Міжнародний асесор Моделі ділової досконалості EFQM; Автор навчально-методичного посібника: «Статистичні методи забезпечення якості продукції»

Галина Зіміна, Президент та консультант-тренер Школи Адміністративного Управління (ШАУЗ); Старший викладач кафедри оцінки відповідності, стандартизації та управління якістю Інституту підготовки фахівців ДП УкрНДНЦ; Аспірант ДП УкрНДНЦ; Автор навчально- практичного посібника «Стандартизація систем управління якістю, згідно стандартів серії ISO 9000:2000, у схемах» (Візуалізація тексту стандартів ДСТУ ISO 9000, 9001 та 9004) 

Продовження теми щодо забезпечення успішної роботи підприємства в конкурентному середовищі
Початок теми у № 26 [4] 2006 року, № 27 [1] 2007 року, № 28 [2] 2007 року

Принципи управління організацією на основі якості (загального управління якістю – TQM) виникли на основі результатів роботи у сфері підвищення якості продукції в Європі, Америці, СРСР і Японії [6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 16].
ТQМ має всеохоплюючий характер.
TQM - це стратегія, спрямована на поліпшення кінцевих результатів за рахунок підвищення ефективності всієї роботи організації (рис. 1).

Рисунок 1. Основні ідеали, втілені у TQM

Сучасна концепція управління якістю бере свої джерела з робіт Вальтера Шухарта (Walter Shewhart), що ввів поняття циклу безупинних технологічних змін на підставі статистичного контролю якості. Це був знаменитий цикл PDCA (Plan-Do-Check-Act: Планувати-виконувати-контролювати-діяти), відомий також як «Цикл Шухарта». Уперше він був застосований у лабораторіях Белла (США) у 30-х роках.
Найбільший внесок у розвиток теорії TQM внесли В.Эдвардс Дємінг, Джозеф М.Джуран, Філіп Б.Кросбі, Арманд Фейхенбаум, що підкреслювали необхідність підходу до якості на рівні організації.
Бурхливий розвиток теорії управління якістю розпочався у кінці 40-х - 50-х років. У той час Арманд Фейхенбаум (Armand V. Feigenbaum) увів поняття «Загального Контролю Якості» (Total Quality Control - TQC), що складається з етапів розробки якості, підтримки якості і поліпшення якості, а також поняття одночасного інжиніринга та «Вартості Якості».
Едвард Дємінг (W. Edwards Deming) розширив область застосування циклу Шухарта і статистичних методологій управління виробництвом на сферу продажу і надання послуг. У цей час їм були сформульовані знамениті «Чотирнадцять принципів» управління якістю та принцип постійного поліпшення якості. Починаючи з 1950 року, Дэмінг почав впроваджувати свої принципи на японських підприємствах. Вважається, що саме діяльність Дємінга багато в чому сприяла появі недорогих і високоякісних японських товарів. У 1951 році в Японії була заснована премія Дємінга.
Філіп Кросбі (Philip Crosby) у 1964 р. запропонував програму «Нуль дефектів», що полягає в тому, що за якість не платять. Гроші приходиться платити за відсутність і недоліки якості, що і повинне бути предметом контролю.
Джуран (Juran, Joseph M.) - розробив принцип «Тріада якості».
Месінг (Masing Walter) - запропонував «Довідник по якості» як основний документ системи забезпечення якості підприємства.
В СРСР основні принципи TQM були закладені ще в 50-і роки. Перша спроба була зроблена саратовськими машинобудівниками, що створили свою систему «БИП» (бездефектного виготовлення продукції), потім з'явилася її львівська модифікація «СБТ» (система бездефектної праці), горьковська система «КАНАРСПИ» (якість, надійність, ресурс із першого пред'явлення), ярославська система «НОРМ» (наукова організація робіт з підвищення моторесурса), «КС УКП» (комплексна система управління якістю продукції).
В останні роки було багато нових теоретичних і практичних розробок в області якості, з яких можна виділити два основних положення:
1.  Усе повинне робитися в інтересах клієнтів, потреби яких Вам відомі;
2.  Дешевше робити добре з першого разу.
Каорі Ішікава (Kaorі Ishikawa) у 1962 році розробляє «Цикл Якості» і переконує японських менеджерів звертати увагу на пропозиції робітників. Запропонував діаграму «Причини - наслідок» (діаграма Ішікави), розробив концепцію управління якістю, в якому бере участь весь колектив підприємства. Теорія Ішікава має на увазі, що якість - це не тільки якість продукту, але також післяпродажне обслуговування, якість управління, сама компанія і людське життя.
К. Ішікава на початку 80-х років вперше запропонував розглядати  организацию як систему процессов.
Міжнародні стандарти серії ISO 9000:2000 законодавчо закріпили системно-процесний підхід [1, 2, 3]. Цей підхід ґрунтується на розумінні того, що всяка робота виконується як процес і всі складові елементи системи взаємопов’язані та взаємовпливові.
Таким чином, сформульовані у різні роки видатними спеціалістами принципи управління якістю (табл. 1) були покладені в основу формування сучасних восьми принципів системи управління якістю.

Таблиця 1. Принципи, що стали основою теорії  TQM

14 принципів управління якістю Едвардс В. Дємінга

10 етапів для підвищення якості Джозефа М.Джурана

14-етапний план підвищення якості Філіпа Б.Кросбі 

7 успішних факторів якості Джона Реббіта і Пітера Бергх

1. Орієнтуйте підприємство на удосконалення процесів виробництва товарів і надання послуг.

1. Сформуйте усвідомлення потреби в якісній роботі і створіть можливість для поліпшення якості.

1. Чітко визначьте прихильність керівництва ідеї якості.

1. Фокус на споживача.

  2. Використовуйте команди по роботі над поліпшенням якості для залучення і інформування про якість усіх членів організації

2. Фокус на процес і його результати.

 2. Прийміть на себе лідерство на шляху повного відмовлення від виробництва дефектної продукції.

  2. Установіть цілі для постійного удосконалювання діяльності.

3. Керування участю/відпові-дальністю.

3. Знижуйте залежність від інспекції. Усуньте контроль як спосіб досягнення якості. Зробіть якість невід'ємною властивістю продукції.

 3. Вимірюйте якість і розкривайте поточні і потенційні проблеми з якістю.

 3. Створіть організацію, що буде працювати над досягненням цілей, створивши умови для визначення проблем, вибору проектів, сформувавши команди і вибравши координаторів.

4. Підрахуйте вартість якості.

4. Безупинне поліпшення.

4. Припиніть практику вибору постачальників по найнижчих цінах. Скорочуйте кількість суміжних постачань для виготовлення виробів.

5. Скажіть підлеглим, скільки коштує неякісна робота.

5. Проблеми, що залежать від робітників, повинні складати не більш  20 %.

6. Почніть коригувальні дії. 

 5. Постійно удосконалюйте кожен процес для поліпшення якості, підвищення продуктивності і зменшення витрат.

 7. Організуйте спеціальний комітет, що буде працювати над програмою нульового браку. 

6. Введіть на підприємстві постійне, наполегливе професійне навчання працівників.

4. Надайте навчання всім співробітникам організації

   8. Навчить наставників, що будуть впроваджувати програму нульового браку.

6. Проведення вимірів.

  7. Затверджуйте лідерський стиль керівництва, спрямований на те, щоб допомогти людям краще виконувати свою роботу.

 5. Виконуйте проекти для рішення проблем. 

   9. Проведіть "день нульового браку", щоб пояснити програму і підкреслити той факт, що в організації до цієї проблеми будуть відноситися по-новому.

 7. Постійно діючі наскрізні функціональні Ради, що представляють собою постійно діючі команди по поліпшенню якості.

 6. Інформуйте співробітників про досягнуті поліпшення.

    8. Створіть в організації атмосферу, що усуває страх бути покараним за недогляди в роботі. Заохочуйте ефективні двосторонні комунікації, які сприяють тому, щоб співробітники висловлювалися відкрито.

   7. Висловлюйте своє визнання співробітникам, що роблять найбільший внесок у поліпшення якості.

10. Встановлюйте і заохочуйте персонал встановлювати цілі, орієнтовані на поліпшення якості.

9. Усуньте бар'єри між підрозділами підприємства, між відділами і людьми. 

    11. Заохочуйте підлеглих повідомляти про ті проблеми, що не дозволяють їм працювати без браку.

 8. Повідомляйте про результати.  

10. Відмовтесь від використання порожніх закликів підвищувати продуктивність праці без забезпечення цих закликів відповідними конкретними діями з боку керівництва.

 
9. Реєструйте успіхи. 

12. Висловлюйте визнання тим, хто домагається поставлених цілей і відмінно виконує роботу

    11. Відмовтеся від кількісних оцінок роботи. Запропонуйте замість цього підтримку і допомогу наставників.  

      10. Впроваджуйте досягнення, яких Вам удалося домогтися протягом року, у системи і процеси, що регулярно функціонують в організації, тим самим закріплюючи їх.

13. Організуйте Ради Якості, що складаються з професіоналів і керівників команд, що будуть регулярно спілкуватися один з одним.

12. Підтримуйте почуття професійної гордості у співробітників.  

 13. Впровадьте на підприємстві систему інновацій і самовдосконалення співробітників.

14. Проробляйте це знову і знову, підкреслюючи, що ця програма немає завершення.  

      14. Збільшуйте прихильність вищого керівництва ідеї постійного поліпшення якості і продуктивності. Приймайте будь-яку роботу, корисну для здійснення змін.

 
 ИСО/ТК 176 сформулював 8 принципів Тотального (Загального) управління якістю, що лягли в основу [1, 2, 3, 4] серії стандартів ISO 9000 версії 2000 року (рис. 2, 3, 4).

ПРИНЦИПИ СТАНДАРТІВ ISO СЕРІЇ 9000:2000

Запропоновані в ДСТУ ISO серії 9000:2001 рекомендації щодо ефективного управління організацією базуються на восьми принципах Загального управління якістю (TQM)

Рисунок 2. Основа успіху в діяльності організації

Рисунок 3. Важливість системності в управління організацією

Рисунок 4. Принципи системи управління якістю

Перший принцип TQM – орієнтація на замовника
Організації залежать від своїх замовників та інших зацікавлених сторін і тому повинні розуміти поточні та майбутні потреби зацікавлених сторін, виконувати їхні вимоги і прагнути до перевищення їхніх очікувань [14, 15].

Другий принцип TQM - лідерство
Керівники встановлюють єдність мети та напрямів діяльності організації. Їм слід створювати та підтримувати таке внутрішнє середовище, в якому працівники можуть бути повністю залучені до виконання завдань, що стоять перед організацією (рис.5, 6).

Рисунок 5. Важливість лідерства в системі ефективного управління

Повний текст статті Ви можете прочитати:
- «Оконные технологии», № 30 [4]  2007,
Научно-технический журнал Ассоциации «Украинских Производителей Светопрозрачных Конструкций»

 ЛІТЕРАТУРА

1. ДСТУ ISO 9000-2001. Системи управління якістю. Основні положення та словник.
2. ДСТУ ISO 9001-2001. Системи управління якістю. Вимоги.
3. ДСТУ ISO 9004-2001. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності.
4. Г. К. Зіміна. Стандартизація систем управління якістю, згідно стандартів серії ISO 9000-2000 (у схемах).- Київ.- вид-во «ШАУЗ».- 2003.- 255с.
5. Г. К. Зіміна. Вигоди для організації від впровадження системного менеджменту якості у відповідності із вимогами та настановами ДСТУ ISO серії 9000-2001 // Оконные технологии.- 2007.-№28 [2].-с. 104-107
6. С. Д. Ильенкова, Н. Д. Ильенкова, С. Ю. Ягудин и др. Управління якістю.-М.: ЮНИТИ.-1998.
7. В.А. Лапідус. Загальна якість (TQM) в російських компаніях.-М.:ОАО «Типографія «Новини».-2000.-432с.
8. Майкл Мескон, Майкл Альберт, Франклин Хедоури. Основы менеджмента: Пер. с англ.-М.- «Дело».-1999.- 800с.
9. Майкл Мескон, Майкл Альберт, Франклин Хедоури. Основы менеджмента, 3-е издание: Пер. с англ.-М.-ООО «Вильямс».- 2007.- 672с.
10. В. В. Осієвська. Основи стандартизації, метрології та управління якістю.- Київ.- Київ. нац. торг.-екон. ун-т.- 2002.- 119с.
11. В.Н.Спицнадель. Системы качества.- Изд.дом «Бизнес-пресса».- 2000.- 336с.
12. С.К.Фомічов, А.О.Старостіна, Н.І.Скрябіна. Основи управління якістю.-Київ: МАУП.-2000.-194с.
13. О. Д. Ціціліано. Статистичні методи забезпечення якості продукції.- Київ.- ДП «УкрНДНЦ».- 2005.- 46 с.
14. О. Д. Цициліано, Г. К. Зіміна. Роль стандартизації та статистичних методів у конкурентоспроможності організації // Оконные технологии. — 2006. — № 26 [4]. — с. 105 — 111.
15. О. Д. Цициліано, Г. К. Зіміна. Креативність та стандартизація як основа конкурентоспроможності організації // Оконные технологии.- 2007.-№27 [1].-с. 105-111.
16. М.І. Шаповал. Менеджмент якості.-Київ: Знання.-2003.-475 с.,